У Швейцарії власник маленького клаптика лісу каже: Мій ліс – це як мій будинок, мій собака чи моя корова! Як він вирішує зрубати дерево, він вибирає таке, яке йому потрібне, але коли воно впаде, щоб залишилися поряд інші дерева, які ростимуть на того заміну.

На відміну від Швейцарії, після пожежі 2007 року у Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику було зрубано значну частину дерев сосни на схилі. Вивезти всю заготовлену деревину не вдалося. Лісові культури на освітленому сонцем схилі приживалися погано. Водночас багато пошкоджених вогнем дерев (навіть із висотою нагару понад 6 метрів) відновили стан, а під їхнім наметом виросло природне поновлення сосни.

Ще один «забобон» стосується мертвої деревини як джерела загоряння. Звичайно за великої пожежі з температурою в декілька сотень градусів горить усе. Але загораються насамперед хвоя, дрібні гілочки, кора хвойних порід. Старий сухостій не має гілочок і кори, й тому може бути лише обпаленим. Тим більше в останню чергу загоряться напіврозкладені вологі залишки деревини.

Останніми десятиліттями різко погіршився санітарний стан багатьох лісових порід, зокрема ясена. Англійські вчені з’ясували, що з ясеном пов’язані 955 видів: 12 птахів, 28 ссавців, 58 мохів, 68 грибів, 241 безхребетних, 548 лишайників. Доведено, що за властивостями лісової підстилки, темпами її накопичення та розкладання з ясенем можуть зрівнятися лише липа дрібнолиста і клен гостролистий, але жодна порода не може замінити ясен для підтримання всіх видів, які з ним нині пов’язані. 

У країнах Європи давно розмежували ставлення до лісів, де ведеться господарство, та до об’єктів природно-заповідного фонду. У національних парках і заповідниках, де основною метою є збереження біорізноманіття, узагалі не можна вилучати дерева, крім потенційно небезпечних для відвідувачів або транспортних засобів.

В. Л. Мєшкова,

Повну статтю опубліковано в журналі «Лісовий вісник», 2021. №1. С.8-11