Останнім часом часто дискутуються питання перспективності селекції на основі швидкоплідних латеральних форм горіха волоського (Juglans regia L.). Цим питанням багато років опікується Харківський селекціонер-аматор Л. С. Шугін. У 70-ті роки він отримав від селекціонера С. С. Калмикова насіння узбецьких швидкоплідних сортів і провів їх схрещення з місцевими морозостійкими швидкоплідними формами.

Нині на садибі селекціонера ростуть декілька поколінь таких гібридів. Серед найбільш перспективних  із них ‘Поріг’, ‘Петлюра’, ‘Якісний’, ‘Бандера’, ‘Тимошенко’. Також у колекції представлені латеральні горіхи харків’янина М. О. Садко та гібриди від запилення швидкоплідними горіхами київського науковця І. Є. Кочерженка. За два десятиліття Л. С. Шугіним була проведена подальша селекція й отримані рослини наступних поколінь. Серед найкращих дерев другого покоління виділені такі врожайні форми: ‘Багряний’, ‘Шухевич’, ‘Виговський’. Упродовж 2000-х рр. у третьому поколінні швидкоплідних низькорослих форм виділені: ‘УкрІдеал’, ‘Дар Чистий’, ‘Міхновський’, ‘СКЗ’ та ‘Карлик’, які характеризуються крупнішими плодами й меншими розмірами крони (4–5 м). Всі ці форми  досить високоврожайні та мають латеральний тип плодоношення.  Нині роботи продовжують нащадки селекціонера – Владіслава Леонідівна та Святослав Леонідович (https://bokoplidni.blogspot.com/p/blog-page_11.html). У 2019 р. співробітники лабораторії селекції УкрНДІЛГА С. А. Лось і Т. С. Риженко долучилися до досліджень особливостей репродуктивної біології форм горіха волоського селекції Л. С. Шугіна.

Серед факторів, що впливають на урожай горіхів, важливу роль відіграють особливості їхнього цвітіння й запилення, тому науковці та аматори приділяють значну увагу цим питанням. Фенологічні спостереження допомагають визначити збіг періодів розвитку рослин із коливаннями метеорологічних умов району вирощування і визначити найбільш придатні для культивування форми й сорти.

З огляду на те, що горіх волоський – однодомне дерево з роздільностатевими квітками, якому притаманне неодночасне цвітіння жіночих і чоловічих квіток (дихогамія), важливим є вивчення їхніх фенологічних особливостей. Серед дихогамічних рослин виділяють протандричні форми, яким притаманне більш раннє цвітіння чоловічих суцвіть. У протогінічних дерев першими  цвітуть жіночі квітки. За результатами дослідження А. Д. Маяцької (1969), такі дерева зазвичай більш урожайні. І хоча тривалість цвітіння жіночих квіток становить від шести днів до двох тижнів, часто їхнє цвітіння мало співпадає або взагалі не співпадає з чоловічим.

За спостереженнями С. Л. Шугіна, періоди цвітіння жіночих квіток і пиління сережок дерев селекції Л. С. Шугіна, перекриваються на 67–90%. У 2019 році усі дорослі рослини трьох поколінь (старші 8 років) показали одночасне цвітіння весною: розрив між початком розкриття рилець на жіночих квітках і початком пиління не перевищує 1–4 доби у окремих  дерев. Тобто, жіночі та чоловічі квітки цвітуть майже одночасно. Це дозволяє не лише збільшити врожай, а й проводити цілеспрямовану селекцію.

Масове цвітіння у 2019 році відбувалося в середині травня. Більшість рослин утворили  жіночі суцвіття з 5 і більше квіток (рис. 1). Поодиноко було відмічене утворення  аномальних суцвіть із чоловічими і  жіночими квітками (рис. 2).  Крім того зафіксоване явище вторинного цвітіння більшості рослин та досить рідкісне явище – утворення складних аномальних суцвіть із чоловічими, жіночими та двостатевими квітками (рис. 3).

Рис. 1 Жіночі суцвіття (Фото Риженко Т. С.)

Рис. 2 Суцвіття з чоловічими і  жіночими квітками (Фото Риженко Т. С.)

Рис. 3. Вторинне цвітіння (Фото Риженко Т. С.)

За спостереженнями  С. Л. Шугіна, вторинне цвітіння триває на 2–4 доби менше, в порівнянні з першим. При цьому таке цвітіння притаманне тим деревам, на яких звичне перше цвітіння не дало рясної зав’язі.

Вивчення літературних джерел щодо репродуктивної біології горіха волоського засвідчило, що  швидкоплідні  латеральні форми, здатні до вторинного цвітіння, були описані ще К. Ліннеєм (1777). А. Декандоль (1864) виділив такі рослини в окрему таксономічну групу – Juglans regia L. var. bifera  D.C. Слід зазначити, що швидкоплідні латеральні форми горіха волоського мало поширені в Європі. За літературними даними (Breton et al. 2003), такі форми походять із Центральної Азії та є давніми пращурами сучасних європейських форм. В Середній Азії такі рослини були описані декількома авторами (А. Ф. Зарубін, 1949; Є. П. Коровін і М.Т . Туйчієв, 1948). Зокрема, А. Ф. Зарубін виділяв три типи квіток у суцвіттях вторинного цвітіння (чоловічі –  на верхівці суцвіття, двостаттеві – в середній частині й жіночі – у основи).  Серед рослин із повторним цвітінням у регіоні  були виділені сорти  ‘Гроздевидный УзНИЛХ’  (В. М. Ровський, 1954) та ‘Ідеал’ (С. С. Калмиков, 1948). Вивчаючи генофонд горіха волоського в Центральній Азії, T. Molnar (2011) описав дерева,  що утворюють горіхи у віці двох–трьох років, а також цвітуть повторно  колосовидними гермафродитними суцвіттями.

В Україні такі форми були описані Г. Х. Молотковською (1952) та Ф. Л. Щепотьєвим (1955).

Слід зазначити, що Ф. Л. Щепотьєвим, який працював у той час в УкрНДІЛГА, таке явище було описане  в роботі «О вторичном росте и вторичном цветении грецкого ореха» (1955). Так, за його спостереженнями, у 1950 р. вторинне цвітіння було відмічено на певній кількості дерев у Двурічанському районі  на Харківщині в період із 24 травня по 6 червня. Всі суцвіття мали аномальну будову. В статті  детально описана та ілюстрована будова вторинних пагонів і двостатевих  квіток  (рис.4) та проаналізовано причини їх утворення.

Рис. 4 Двостаттєві квітки волоського горіха. Малюнок із натури під мікроскопом

 (Ілюстрації зі статті  Щепотьєв Ф. Л. О вторичном росте и вторичном цветении грецкого ореха Ботанический журнал,  М.-Л. : Изд. АН СССР, 1955. С. 116–125.)

На 2020 р. заплановано продовження досліджень репродуктивної біології цих цікавих у селекційному сенсі форм, зокрема питань успадкування ознак швидкоплідності, латеральності та прояву вторинного цвітіння.

Підготували: к. с.-г. н., с. н. с., завідувач лабораторії селекції УкрНДІЛГА С. А.Лось,

горіховод-аматор С. Л. Шугін,

асп. лабораторії селекції УкрНДІЛГА Т. С. Риженко