Президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення нового свята – Дня єднання України. Відтепер він відзначатиметься щорічно 16 лютого.

Українські телеканали транслюють сьогодні Марафон єдності.

У соцмережах запустили флешмоб, доєднатися може кожен. Для цього необхідно зробити фото з прапором України, поставити хештег #UAразом та опублікувати у соцмережах.

Згідно з календарним планом роботи за темою № 2 «Удосконалити систему рубок у лісах України на засадах наближеного до природи лісівництва» на 2020–2024 рр. (керівник теми – д-р. с.-г. наук, проф., член-кор. НАН України В. П. Ткач) продовжено дослідження з проведення лісовідновних рубок в одновікових стиглих і перестійних порослевих дубових деревостанах простої структури, в яких заборонено проведення рубок головного користування, а частка дерев першого ярусу II і нижче категорій санітарного стану сягає понад 20 %.

Метою досліджень є відтворення насіннєвих високопродуктивних дубових насаджень складної породної та вікової структури, відновлення захисних, водоохоронних та інших корисних властивостей лісів, а також розроблення та вдосконалення способів і організаційно-технічних елементів рубок і вимог до технологічних процесів лісосічних робіт.

Держлісагентство розробило нові правила, за якими вже в цьому році почне відбуватися заготівля деревини. З найважливішого – віднині основна перевага надається вибірковим методам, рубкам переформування та природному поновленню лісів. Ідея вибіркових рубок виникла наприкінці XIX ст. у Німеччині. Основні її принципи зводилися до того, що через кожні 10 років у насадженні проводилися розріджування.

У зв’язку з глобальним потеплінням та збільшенням посушливості клімату ризик лісових та інших ландшафтних пожеж залишається вкрай високим.

Наразі в Україні практично не визначено жодних методичних підходів для комплексного оцінювання пожежної небезпеки ландшафтів та характеристики їхніх пожежних режимів. В Україні пожежна небезпека визначається виключно для окремих ділянок лісового фонду.

Довгий час у фокусі наукової спільноти перебували виключно лісові пожежі, хоча відомо, що значна їхня кількість виникає поза лісом, поширюючись на лісові масиви з інших типів ландшафтів (Зібцев С., Східноєвропейський Центр Моніторингу Пожеж).

Для дослідження ландшафтних пожеж та їх режимів було застосовано дані продуктів MODIS, Sentinel-2 та Landsat 8. Створені на основі продуктів Sentinel та Landsat мапи типів земного покриву (land cover) і типів землекористування (land use) слугували додатковими індикаторами для ідентифікації того чи іншого ландшафту та відправними точками оцінювання пожежних ризиків у них.

Щорічно у природних екосистемах Лівобережного Лісостепу пошкоджується від 104 до 810 тис. га земель.

Захист лісу залишається одним із найбільш актуальних завдань лісової галузі, оскільки ослаблені насадження не можуть дати продукції необхідних обсягів і якості, не кажучи вже про втрати корисних екологічних властивостей лісу. Погіршенням стану лісів останніми десятиліттями стурбовані вчені та практики різних регіонів. Тому питання діагностики чинників та зменшення негативної дії на ліс стоять на порядку денному десятків конференцій, які, зважаючи на епідемічну ситуацію, відбуваються в режимі онлайн.

Так, на початку 2021 року спільно двома робочими групами ІЮФРО (7.03.05 «Екологія та управлення стовбуровими комахами» та 7.03.16 «Поведінка та хімічна екологія лісових комах») проведено шість вебінарів на платформі Zoom. Вони були присвячені питанням захисту рослин від біотичних і абіотичних стресорів, екології стовбурових комах, ролі феромонів і запахів дерев у лісах у поведінці комах, впливу зміни клімату на поширення короїдів, асоціації їхніх угруповань і динаміки спалахів масового розмноження, окремим видам шкідників тощо.

Серію осінніх вебінарів проведено під егідою ІЮФРО та FABI (Інституту лісової та сільськогосподарської технології у Преторії, Південна Африка). На засіданнях висвітлено питання стійкості дерев до шкідників і хвороб, стану лісів у Південній півкулі, молекулярні методи діагностики інвазійних лісових патогенів. Продемонстровано міждисциплінарні підходи до глобальних проблем здоров’я дерев, на які у Великій Британії, зокрема, виділено 14,5 млн фунтів стерлінгів. Велику увагу приділяють вивченню радіального приросту дерев, за яким можливо дізнатися про їхню реакцію на минулі зміни середовища.

Відтепер вся деревина, яка не буде потрапляти в систему ЕОД, вважатиметься незаконною. Інструкція з електронного обліку деревини затверджена наказом Міндовкілля та зареєстрована Мінюстом.

“Затягування прийняття Інструкції з електронного обліку деревини тривало понад 1,5 роки. Адже прийняття цього документу було вкрай невигідним учасникам тіньового ринку. Тепер ми виведемо із тіні ті процеси, які відбуваються на третині площ українських лісів”, – повідомив заступник Голови Держлісагентства з питань цифрового розвитку Віктор Смаль. Детально про це у відео за посиланням.

Багатопрофільний інститут цифрових публікацій (Multidisciplinary Digital Publishing Institute – MDPI) минулого року започаткував проведення міжнародних двотижневих електронних конференцій. У 2021 році вдруге проведено конференцію, присвячену лісам, і вперше – присвячену комахам. Ці конференції не передбачали внеску за участь, за розміщення тез і презентацій та ознайомлення з усіма матеріалами колег. Водночас для публікації повної версії статті в журналах Forests або Insects треба було заплатити доволі велику для наших науковців суму, натомість в інших країнах фінансування відбувається з бюджетів наукових установ або спільних проєктів.

Міжнародна конференція «Природна та культурна спадщина в лісах – сучасні виклики» відбулася 9–10 грудня 2021 року. Організатори – IUFRO, Інститут лісових наук у Варшаві, Лісовий культурний центр, Дирекція державних лісів Польщі.

Багатопрофільний інститут цифрових публікацій (Multidisciplinary Digital Publishing Institute – MDPI) минулого року започаткував проведення міжнародних двотижневих електронних конференцій. У 2021 році вдруге проведено конференцію, присвячену лісам, і вперше – присвячену комахам. Ці конференції не передбачали внеску за участь, за розміщення тез і презентацій та ознайомлення з усіма матеріалами колег. Водночас для публікації повної версії статті в журналах Forests або Insects треба було заплатити доволі велику для наших науковців суму, натомість в інших країнах фінансування відбувається з бюджетів наукових установ або спільних проєктів.

Як відомо, 2021 рік було проголошено ООН Роком Творчої економіки заради сталого розвитку. Метою було привернути увагу до творчості та визнати її цінність як потужного джерела сталого розвитку та турботи про клімат нашої планети.

У листопаді 2021 року на саміті ООН зі зміни клімату (COP26), що проходив у Глазго, Шотландія, було оголошено фіналістів та переможців конкурсу «Діджитал мистецтво для клімату» (DigitalArt4Climate).

Більше 200 робіт від авторів із 58 країн було представлено різними засобами: 2D, 3D, анімовані ілюстрації, діджитал акварель, масло, акрилові краски, монументальний живопис, інсталяції, колаж та ін. Фіналістами стали представники Марокко, Ірану, Сербії, США, Мексики, Нігерії, Швейцарії, України, Філіппін, Австралії, Великої Британії, Росії, Гватемали та ін.